Щовесни , коли тануть сніги,
Ми
вшановуємо пам'ять Шевченка...
Світає,
край неба палає,
соловейко в темнім гаї …
Сонце
зустрічає
Тихесенько вітер
віє,
Степи, лани мріть…
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою...
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою...
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть...
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Комментариев нет:
Отправить комментарий